1. Словник української мови в 11 томах

вигаслий

ВИ́ГАСЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гаснути.

[Старий чоловік (підходить до старої жінки, що сидить коло вигаслого вогнища..):] Давай вечерю! (Л. Укр., II, 1951, 130);

Той старий, мовчазливий дід.. був усе-таки слабою точкою в вигаслім Гапчинім серці (Фр., VII, 1951, 29);

Чорні брови [помічника капітана] були такі густі й широкі, що зовсім закривали переділку носа. А під ними холодні, вигаслі, малі очі (Ірчан, II, 1958, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигаслий — ви́гаслий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигаслий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигаснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигаслий — ВИ́ГАСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́гаснути. [Старий чоловік (підходить до старої жінки, що сидить коло вигаслого вогнища ..):] Давай вечерю!... Словник української мови у 20 томах