1. Словник української мови в 11 томах

виглушити

ВИ́ГЛУШИТИ, шу, шиш, док., перех. Глушачи, знищити рослини одну за одною (про всіх або багатьох).

— Не хотів [Микола] виполювати бур’янів, ждав, поки пшениця сама їх виглушить (Кучер, Чорноморці, 1956, 444).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виглушити — ви́глушити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виглушити — -шу, -шиш, док., перех. Глушачи, знищити рослини одну за одною (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виглушити — ВИ́ГЛУШИТИ, шу, шиш, док., що. Глушачи, знищити (рослини) одну за одною (про всіх або багатьох). – Не хотів [Микола] виполювати бур'янів, ждав, поки пшениця сама їх виглушить (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах