вигляд
ВИ́ГЛЯД, у, ч.
1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження.
Все село має невеселий, непривітний вигляд (Н.-Лев., II, 1956, 401);
Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (Коцюб., І, 1955, 287);
І вся його [Антона] невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8);
// Певний вираз у зовнішності як прояв якогось стану, настрою.
Жінка все стоїть у порога, вигляд у неї принижений, прибитий (Л. Укр., III, 1952, 27);
По вкрай схвильованому вигляду його видно було, що з хлопцем скоїлось щось незвичайне (Гончар, Маша.., 1959, 7).
2. заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду.
— Чи й ви любите гуляти по цих взгір’ях та милуватись виглядами на околиці? — спитала вона його (Н.-Лев., І, 1956, 189);
Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (Ков., Світ.., 1960, 64).
3. заст. Перспектива, плани на щось.
Його [Романа] суспільне становище було незначне, виглядів на будущину ніяких — нехай прийде на нього недуга, і він — жебрак (Мак., Вибр., 1954, 172);
Досі у мене не було ні одного потішаючого вигляду на будуче (Коцюб., III, 1956, 163).
З ви́глядом — набираючи якогось вигляду, маючи якийсь вигляд.
— А де ж ви дістанете грошей на губернаторський пашпорт? — з виглядом знавця запитав Білоус (Стельмах, І, 1962, 194);
Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені.. папірець. Озирнувшись, подав його Чернишеві з таким виглядом, наче довіряв йому якусь важливу тайну (Гончар, III, 1959, 38);
На ви́гляд — як свідчать, показують зовнішні ознаки.
Полковник, якому на вигляд було років сорок, виплигнув із штабного вагона (Руд., Остання шабля, 1959, 9);
Під ви́глядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину.
Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9);
Роби́ти (зроби́ти) ви́гляд — удавати що-небудь.
Вона не спитала ні про що, робила вигляд, неначе у відділенні все гаразд (Хижняк, Тамара, 1959, 204);
Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Смолич, II, 1958, 213).
Значення в інших словниках
- вигляд — Одинокий вигляд: єдина перспектива [XIX] Пролетаріат мусив лишатися по селах, з одиноким виглядом помалу вмирати там із голоду [XIX] Словник з творів Івана Франка
- вигляд — (про зовнішні ознаки людини) вид, зовнішність, подоба, постава. Словник синонімів Полюги
- вигляд — ви́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вигляд — ВИГЛЯД – ВИД Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий... Літературне слововживання
- вигляд — Зовнішність; (чийсь) образ, подоба; У ФР. форма <н. у формі кола>. Словник синонімів Караванського
- вигляд — [вигл'ад] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
- вигляд — -у, ч. 1》 Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. 2》 заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. 3》 заст. Перспектива, плани на щось. Під виглядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (І. Словник української мови у 20 томах
- вигляд — див. схожий Словник синонімів Вусика
- вигляд — не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Фразеологічний словник української мови
- вигляд — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
- вигляд — Ви́гляд, -ду м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6. Словник української мови Грінченка