вигляд
Одинокий вигляд: єдина перспектива [XIX] Пролетаріат мусив лишатися по селах, з одиноким виглядом помалу вмирати там із голоду [XIX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигляд — (про зовнішні ознаки людини) вид, зовнішність, подоба, постава. Словник синонімів Полюги
- вигляд — ви́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вигляд — ВИГЛЯД – ВИД Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий... Літературне слововживання
- вигляд — Зовнішність; (чийсь) образ, подоба; У ФР. форма <н. у формі кола>. Словник синонімів Караванського
- вигляд — [вигл'ад] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
- вигляд — -у, ч. 1》 Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. 2》 заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. 3》 заст. Перспектива, плани на щось. Під виглядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (І. Словник української мови у 20 томах
- вигляд — див. схожий Словник синонімів Вусика
- вигляд — не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Фразеологічний словник української мови
- вигляд — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
- вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- вигляд — Ви́гляд, -ду м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6. Словник української мови Грінченка