1. Фразеологічний словник української мови

вигляд

не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Стельмах); — Натерпілася (Вутанька) від багачів. Виду не подавала, а скільки тих сліз потаємці ночами виплакала,— одна лиш подушка знає (О. Гончар); Він був злий і нарочито мовчав. Павло помітив це зразу, як тільки в хату зайшов, але не показував виду (В. Кучер); Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути (А. Хижняк).

під ви́глядом. 1. кого. Видаючи себе за кого-небудь. Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик). 2. чого. Виставляючи замість одного що-небудь інше; видаючи одне за інше. Не обминув автор і тогочасних судових порядків з їх хабарництвом та крючкотворством, які дехто намагався представити під виглядом правосуддя (З журналу). під ви́дом. — Недавнечко я прикупив собі земельки — так хуторок! І хотілося б мені ту земельку збризнути. От би під видом земського обіду — я б уже не пошкодував сотнею-другою (Панас Мирний).

роби́ти / зроби́ти ви́гляд. Удавати що-небудь, прикидатися. У халаті голубому дамочка сиділа: То загляне у газету, То поп’є із фляги. Робить вигляд, що на Петю не зверта уваги (С. Олійник); Богдан стояв осторонь і робив вигляд, ніби його зовсім не стосується вся гра (Ю. Яновський); Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Ю. Смолич).

у чи́стому ви́гляді. Неприкритий, неприхований; справжній. Мабуть, у чистому вигляді тепер уже буквалізм (у перекладах) соромиться виступати, але неувага до суті твору..— чи ж це не залишки того ж самого буквалізму (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигляд — Одинокий вигляд: єдина перспектива [XIX] Пролетаріат мусив лишатися по селах, з одиноким виглядом помалу вмирати там із голоду [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. вигляд — (про зовнішні ознаки людини) вид, зовнішність, подоба, постава. Словник синонімів Полюги
  3. вигляд — ви́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. вигляд — ВИГЛЯД – ВИД Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий... Літературне слововживання
  5. вигляд — Зовнішність; (чийсь) образ, подоба; У ФР. форма <н. у формі кола>. Словник синонімів Караванського
  6. вигляд — [вигл'ад] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
  7. вигляд — -у, ч. 1》 Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. 2》 заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. 3》 заст. Перспектива, плани на щось. Під виглядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (І. Словник української мови у 20 томах
  9. вигляд — див. схожий Словник синонімів Вусика
  10. вигляд — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
  11. вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. вигляд — Ви́гляд, -ду м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6. Словник української мови Грінченка