вигляд

ВИ́ГЛЯД, у, ч.

1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження.

Все село має невеселий, непривітний вигляд (І. Нечуй-Левицький);

Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (М. Коцюбинський);

Літературний герой може постати перед нами як жива людина тільки тоді, коли ми ясно уявлятимемо його зовнішній вигляд (з навч. літ.);

// Певні риси зовнішності як вияв якогось стану, настрою.

Жінка все стоїть у порога, вигляд у неї принижений, прибитий (Леся Українка);

По вкрай схвильованому вигляду його видно було, що з хлопцем скоїлось щось незвичайне (О. Гончар).

2. заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду.

– Чи й ви любите гуляти по цих взгір'ях та милуватись виглядами на околиці? – спитала вона його (І. Нечуй-Левицький);

Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (С. Ковалів).

3. заст. Перспектива, плани на щось.

Досі у мене не було ні одного потішаючого [втішного] вигляду на будуче (М. Коцюбинський);

Його [Романа] суспільне становище було незначне, виглядів на будущину ніяких – нехай прийде на нього недуга, і він – жебрак (О. Маковей).

(1) З ви́глядом яким, кого – набуваючи певної пози, певного виразу обличчя і т. ін. з якою-небудь метою.

– А де ж ви дістанете грошей на губернаторський пашпорт? – з виглядом знавця запитав Білоус (М. Стельмах);

Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені .. папірець. Озирнувшись, подав його Чернишеві з таким виглядом, наче довіряв йому якусь важливу тайну (О. Гончар);

Ма́ти ви́гляд див. ма́ти²;

(2) На ви́гляд – за зовнішніми ознаками, як здається зовні.

Полковник, якому на вигляд було років сорок, виплигнув із штабного вагона (М. Руденко).

○ (3) Під ви́глядом (під ма́ркою) кого, чого, у знач. прийм.:

а) як.

Використовуючи всі її [мови] надбані віками скарби, треба очищати її від архаїзмів, провінціалізмів і того хвацького словесного “новаторства”, яке під маркою побутових словечок засмічує нашу мову (О. Довженко);

Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик);

Ібрагім з Єгипту везе п'ятсот наложниць, яких хоче подарувати султанші Хасекі під виглядом служебок (П. Загребельний);

б) замість.

Ганна Пустовойтова – дівчина, яка і в костьолі заспівувала заборонені польські гімни під виглядом молитов (О. Іваненко);

Не обминув автор і тогочасних судових порядків з їх хабарництвом, яке дехто намагався представити під виглядом правосуддя (із журн.);

(4) У ви́гляді чого, у знач. прийм.:

а) у формі, подібно до чогось.

Лише з одного боку долина розкривається до Дніпра у вигляді широких воріт, через які в ріку впадають потужні струмки (з публіц. літ.);

б) як.

Фтор і йод є в нашому організмі: фтор – у зубах, а йод скупчується у вигляді органічних сполук у щитоподібній залозі (з навч. літ.);

Викласти доповідь у вигляді тез.

◇ Не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду) див. подава́ти¹;

Роби́ти / зроби́ти ви́гляд див. роби́ти;

(5) У чи́стому ви́гляді – неприкритий, неприхований; справжній.

У конкретній життєвій ситуації архетип, зрозуміло, не зустрічається у чистому вигляді, а обростає певними особливостями національно-історичного часу, місця, звичок, залишаючись при цьому основною і визначальною моделлю (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигляд — Одинокий вигляд: єдина перспектива [XIX] Пролетаріат мусив лишатися по селах, з одиноким виглядом помалу вмирати там із голоду [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. вигляд — (про зовнішні ознаки людини) вид, зовнішність, подоба, постава. Словник синонімів Полюги
  3. вигляд — ви́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. вигляд — ВИГЛЯД – ВИД Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий... Літературне слововживання
  5. вигляд — Зовнішність; (чийсь) образ, подоба; У ФР. форма <н. у формі кола>. Словник синонімів Караванського
  6. вигляд — [вигл'ад] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
  7. вигляд — -у, ч. 1》 Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. 2》 заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. 3》 заст. Перспектива, плани на щось. Під виглядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вигляд — див. схожий Словник синонімів Вусика
  9. вигляд — не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Фразеологічний словник української мови
  10. вигляд — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
  11. вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. вигляд — Ви́гляд, -ду м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6. Словник української мови Грінченка