1. Словник української мови у 20 томах

виглядання

ВИГЛЯДА́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. вигляда́ти¹.

Чоловікові виготовили повні знімні протези. Він скаржиться на стукотіння зубів під час розмови, швидку втомлюваність жувальних м'язів, надмірне виглядання зубів з-під верхньої губи (з навч. літ.).

ВИГЛЯДА́ННЯ², я, с.

Дія за знач. вигляда́ти².

Мовчить цілими днями й ця [баба], в суворому смуткові, в старечій непорушності вічного свого виглядання [сина] (О. Гончар);

* Образно. Здається, що дні без любові – то не життя, а тільки виглядання життя (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виглядання — вигляда́ння 1 іменник середнього роду вигляда́ння 2 іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виглядання — I -я, с. Дія за знач. виглядати I. II -я, с. Дія за знач. виглядати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виглядання — Вигляда́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виглядання — ВИГЛЯДА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. вигляда́ти¹. ВИГЛЯДА́ННЯ², я, с. Дія за знач. вигляда́ти². Мовчить цілими днями й ця [баба], в суворому смуткові, в старечій непорушності вічного свого виглядання [сина] (Гончар, Тронка, 1963, 44). Словник української мови в 11 томах
  5. виглядання — Вигляда́ння, -ня с. 1) Выглядываніе, высматриваніе изъ чего. Желех. 2) Высматриваніе въ ожиданіи прибытія. см. виглядини. Словник української мови Грінченка