вигляд

ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Чорне убрання і гладко причесане волосся.. надають жінці чернечий вигляд (Леся Українка); Загальний габітус фауни; Здалеку веселий вид має сільце (М. Коцюбинський); Він був ще молодий на взір та гарний з лиця (І. Нечуй-Левицький); Як узір хороший у сіна,.. то й сіно в ціні (Словник Б. Грінченка); У милого такий позір, як місячик ясний (коломийка); Зовнішністю (Твердохліб) нагадував поважного маститого академіка (І. Цюпа); Це був один заштатний дяк,.. ходив, однак, у подобі людини духовного стану (Олена Пчілка); Був се двадцятилітній парубчак, але, судячи по його поставі, можна було дати йому ледво (ледве) п'ятнадцять літ (І. Франко); На наших очах рік у рік міняють обличчя міста, села, робітничі селища (з журналу); А внизу — дивовижні снігові хмари різних кшталтів і форм (П. Козланюк); Земля міняє на очах своє лице (М. Рильський); Співай (пісне) йому (народові), що мінить лик землі, Що справедливості несе закони (М. Рильський).

ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ, ПРОЕ́КТ (приблизний, уявний); ПРОЖЕ́КТ ірон. (який не має точного обґрунтування). І ось у нього виник задум створити цикл віршів про будівельників (О. Гуреїв); Ні на крок не відступаючи від замислів і заповіту предків, він (імператор Костянтин VІІ) вважав, що Східна Римська імперія неминуче стикнеться з Руссю (С. Скляренко); — Все він чимось заклопотаний, все він серйозний, все в нього йде по програмі (О. Гончар); План, як проскочити у сад до Бондаренчихи Марії Василівни, визрів у нього відразу (І. Сенченко); Микола ділився своїми проектами з Стовбуном (Л. Смілянський); Дід Гапличок мав прожект вивести породу корів на вісім дійок (Є. Гуцало). — Пор. на́мір.

КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків. Підійди вище — і ти не пізнаєш краєвиду: і гори в інший вінок ізв'яжуться, і ріка інакше освітиться, і виступлять нові верхи (Г. Хоткевич); Осінній пейзаж змінився одноманітним ландшафтом зими — біла габа снігу вкрила степи (М. Чабанівський); За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (М. Коцюбинський); Я вилізла тільки на одну (могилу), але зате на саму найвищу, — вид з неї дуже широкий і хороший (Леся Українка); Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (О. Ковінька).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигляд — Одинокий вигляд: єдина перспектива [XIX] Пролетаріат мусив лишатися по селах, з одиноким виглядом помалу вмирати там із голоду [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. вигляд — (про зовнішні ознаки людини) вид, зовнішність, подоба, постава. Словник синонімів Полюги
  3. вигляд — ви́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. вигляд — ВИГЛЯД – ВИД Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий... Літературне слововживання
  5. вигляд — Зовнішність; (чийсь) образ, подоба; У ФР. форма <н. у формі кола>. Словник синонімів Караванського
  6. вигляд — [вигл'ад] -ду, м. (на) -д'і Орфоепічний словник української мови
  7. вигляд — -у, ч. 1》 Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. 2》 заст. Місцевість, яку видно, яка відкривається зорові, погляду. 3》 заст. Перспектива, плани на щось. Під виглядом — удаючи кого-небудь, вигадавши якусь причину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (І. Словник української мови у 20 томах
  9. вигляд — див. схожий Словник синонімів Вусика
  10. вигляд — не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Фразеологічний словник української мови
  11. вигляд — ВИ́ГЛЯД, у, ч. 1. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження. Все село має невеселий, непривітний вигляд (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. вигляд — Ви́гляд, -ду м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6. Словник української мови Грінченка