вигладити

ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало); ОБРІ́ВНЮВАТИ (краї чого-небудь); ПРИЧІ́СУВАТИ (граблями сіно, солому тощо). — Док.: ви́рівняти, розрівня́ти, зрівня́ти, ви́гладити, пригла́дити, розгла́дити, загла́дити, ви́стругати, поструга́ти, нівелюва́ти, підрівня́ти, обрівня́ти, причеса́ти. Двоє бетонярів.. почали топтати ногами, вирівнюючи тісто (Г. Коцюба); Руда глина.. сипалася з возів на гострий вал, хлопці, молодиці, дівчата розрівнювали її (М. Чабанівський); Борони тихо волоклися за кіньми,.. спушували землю, зрівнювали її (М. Томчаній); Народ зрізує й зрівнює гори, прокладає по схилах дороги (з наукової літератури); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); Вигладжує (Констанцій) навосковані таблиці (Леся Українка); Уляна стежить за його руками, що пригладжують пом'ятий листок (Д. Бедзик); Грабарі зрівняли її (дорогу), розгладили, хоч котись (Панас Мирний); Загладити боронами засіяне поле; Вони і клумби пороблять, і доріжки вистругають (Остап Вишня); Ці поклади нівелюють нерівність схилів (з посібника); Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд (ліжок) (І. Багмут); Граблями причесали його (віз із сіном) з усіх боків (М. Томчаній).

ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. добре, старанно, велику кількість); НАПРАСО́ВУВАТИ, НАГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. складки на чомусь або певну кількість чогось); ВИКА́ЧУВАТИ, МАҐЛЮВА́ТИ (рублем, качалкою). — Док.: попрасува́ти, погла́дити, ви́прасувати, відпрасува́ти, пропрасува́ти, ви́гладити, відгла́дити, прогла́дити, напрасува́ти, нагла́дити, ви́качати, ви́маґлювати. Біля хати на дерев'яному столику Оксана старанно прасує білу сорочку (А. Шиян); Сама Леміщиха, люблячи без міри і без тями свою невісточку, часом служила їй, як наймичка: гладила сукні, спідниці (І. Нечуй-Левицький); Цілий вечір Федько.. штани випрасовував (Остап Вишня); — Розклади зараз, таки зараз, вогонь та постав до вогню залізка, та вигладь нам сукні (І. Нечуй-Левицький); Поламані погони.. він радив розмочити і трошки напрасувати (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигладити — ви́гладити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигладити — Ви́гладити. Відредагувати. Я свою довгу повість не зможу Вам скорше вислати, як еліті, бо мушу її ще до друку вигладити, а тепер викінчую її до друку на малоруській мові (Коб., Листи, 101, 468) // пол. wygładzić — 1) вигладити, розрівняти, 2) перен. вишліфувати. Українська літературна мова на Буковині
  3. вигладити — див. вигладжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вигладити — ВИ́ГЛАДИТИ див. вигла́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. вигладити — ВИ́ГЛАДИТИ див. вигла́джувати. Словник української мови в 11 томах
  6. вигладити — Вигладжувати, -джую, -єш сов. в. вигладити, -джу, -диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76. Словник української мови Грінченка