1. Словник української мови в 11 томах

вигнивання

ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти.

Вигнивання пнів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнивання — вигнива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигнивання — -я, с. Стан за знач. вигнивати. Вигнивання пнів, зубів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Перезволоження ґрунту призводить до масового вигнивання посівів (із журн.). Словник української мови у 20 томах