вигнивання

вигнива́ння

-я, с.

Стан за знач. вигнивати. Вигнивання пнів, зубів і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнивання — вигнива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Перезволоження ґрунту призводить до масового вигнивання посівів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Вигнивання пнів. Словник української мови в 11 томах