вигнивання
вигнива́ння
-я, с.
Стан за знач. вигнивати. Вигнивання пнів, зубів і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигнивання — вигнива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Перезволоження ґрунту призводить до масового вигнивання посівів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Вигнивання пнів. Словник української мови в 11 томах