вигодованець
ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь.
Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний значно старшої за нього сестри (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигодованець — вигодо́ванець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- вигодованець — -нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигодованець — ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь. Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний [брат] значно старшої за нього сестри (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- вигодованець — ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
- вигодованець — Вигодованець, -нця м. Воспитанникъ, питомецъ. Желех. Словник української мови Грінченка