вигодованець
ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст. Режим і програма виховання (в дитбудинках) побудовані розумно й раціонально, щоб прищепити вихованцям любов до праці (П. Панч); Написавши ще в опікунськім суді потрібну заяву, подався (господар) зі своїми новими вихованцями на Вільку (І. Франко); Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний значно старшої за нього сестри (І. Ле); (Степан:) Щиру правду тобі кажу, що.. я годованець, я сирота (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигодованець — вигодо́ванець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- вигодованець — -нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигодованець — ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь. Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний [брат] значно старшої за нього сестри (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- вигодованець — ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь. Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний значно старшої за нього сестри (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27). Словник української мови в 11 томах
- вигодованець — Вигодованець, -нця м. Воспитанникъ, питомецъ. Желех. Словник української мови Грінченка