1. Словник української мови в 11 томах

виголошувати

ВИГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док., перех.

1. Публічно висловлювати промову, звернення і т. ін.

Скільки раз я красно виголошував їх [думки] на зібраннях! (Коцюб., І, 1955, 260);

Співали пісень, виголошували тости (Кол., Терен.., 1959, 146);

Все село зібралося зустрічати Саву.. Голова колгоспу виголосив промову (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 173).

2. Передавати голосом, вимовляти які-небудь слова, фрази.

Запалившись, Гаркуша виголошує останні слова таким тоном, немов стоїть уже десь на майдані серед заробітчанського юрмища (Гончар, Таврія.., 1957, 33);

Не встигши ще як слід причинити за собою дверей, Чирва голосно хахакнув і переможно виголосив: — Надзвичайна знахідка! (Коз., Сальвія, 1959, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виголошувати — (звертатися до когось з промовою) промовляти, проголошувати, ірон. віщати, (доповідь) зачитувати. Словник синонімів Полюги
  2. виголошувати — виголошувати, оголошувати, проголошувати Збігаються у значенні “привселюдно виступати з промовою, доповіддю, висловлювати якісь думки” дієслова виголошувати і проголошувати. Урочисто виголосити (проголосити). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. виголошувати — виголо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. виголошувати — ВИГОЛОШУВАТИ – ОГОЛОШУВАТИ – ПРОГОЛОШУВАТИ Виголошувати, -ую, -уєш, виголосити, -ошу, -осиш. Прилюдно виступати (з промовою, доповіддю), вимовляти якісь слова, фрази: виголошувати доповідь, виголошувати тост. Оголошувати, оголосити, -ошу, -осиш. Літературне слововживання
  5. виголошувати — (слово) промовляти, говорити, ур. вирікати; (переможно) проголошувати. Словник синонімів Караванського
  6. виголошувати — -ую, -уєш, недок., виголосити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Публічно висловлювати промову, звернення і т. ін. 2》 Передавати голосом, вимовляти які-небудь слова, фрази. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. виголошувати — ВИГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док., що. 1. Публічно висловлювати промову, звернення і т. ін. Скільки раз я красно виголошував їх [думки] на зібраннях! (М. Коцюбинський); Співали пісень, виголошували тости (П. Словник української мови у 20 томах
  8. виголошувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  9. виголошувати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  10. виголошувати — Виголо́шувати, -ло́шую, -ло́шуєш; ви́голосити, -лошу, -сиш; ви́голоси, -сіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. виголошувати — Виголошувати, -шую, -єш сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить. Словник української мови Грінченка