вигуляти
ВИ́ГУЛЯТИ див. вигу́лювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигуляти — ви́гуляти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигуляти — див. вигулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигуляти — ВИ́ГУЛЯТИ див. вигу́лювати. Словник української мови у 20 томах
- вигуляти — Ви́гуляти, -ляю, -єш гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648. Словник української мови Грінченка