вид
ВИД¹, у, ч.
1. Те саме, що обли́ччя.
Тато сидів коло вікна на тапчані, тільки в шматті, розхристаний, аж груднину видно, і краплями піт тече по виду (Свидн., Люборацькі, 1955, 10);
І стала жить Ганнусенька в своїй сім’ї, в роду, така русява, русенька з рум’янцем на виду (Тич., II, 1957, 12);
// рідко. Вигляд, зовнішність.
Взяла на себе вид Енея, До Турна просто понеслась (Котл., І, 1952, 263);
Здалеку веселий вид має сільце (Коцюб., I, 1955, 436).
◊ З ви́ду — маючи той чи інший вигляд.
Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду (Н.-Лев., III, 1956, 359);
Не подава́ти (пода́ти, пока́зувати, показа́ти) ви́ду — не виявляти своїх почуттів, приховувати їх.
Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути: вперше заговорила мати про листівки (Хижняк, Тамара, 1959, 68).
2. на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид.
Я вилізла тільки на одну [могилу], але зате на саму найвищу, — вид з неї дуже широкий і хороший (Л. Укр., V, 1956, 245).
3. заст. Те саме, що Вид на прожива́ння.
Вид на прожива́ння, заст. — документ, особове посвідчення, що дає право проживати де-небудь.
Мені паспорт не потрібен, у мене студентський вид на проживання (Бурл., Напередодні, 1956, 94).
◊ Ви́дом вида́ти див. вида́ти;
На виду́ — так, що видно.
— Так я махнув на есе, та оце як бачите… У часні пішов. — І про це чули… Важка служба! Клопотна служба! Перед усіма на виду (Мирний, III, 1954, 265);
Колона полку була в розвідників на виду (Гончар, І, 1954, 398).
ВИД², у, ч.
1. Окрема галузь роботи, заняття, різновид в ряді предметів, явищ і т. ін.; тип.
Обмінюючи продукти, люди прирівнюють найрізніші види праці (Ленін, 21, 1950, 41);
По виробництву основних видів промислової продукції на душу населення Україна залишить позаду багато капіталістичних держав (Цюпа, Україна.., 1960, 293).
2. Підрозділ, що об’єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу — роду.
Елегія — вид лірики.
3. Нижча одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об’єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої одиниці — роду.
В природі є до 200 видів однорічних, дворічних і багаторічних люпинів (Колг. енц., І, 1956, 409);
Розгортаючи руками травостій, Валерик пробував розшукати серед нього знайомі, штудійовані в школі степові види (Гончар, Таврія.., 1957, 123).
4. лінгв. Граматична категорія в слов’янських і деяких інших мовах, що характеризує дію і стан з погляду їх тривання, становлення, розгортання або цілісності, результативності, завершеності в часі.
Недоконаний вид; Доконаний вид.
Значення в інших словниках
- вид — З видом: з огляду [XIX] Се було свято радше політичне, радше роблене з видом на держави, ніж з видом на народи [XIX] Словник з творів Івана Франка
- вид — вид 1 іменник чоловічого роду різновид; підрозділ вид 2 іменник чоловічого роду обличчя; вигляд, зовнішність — арх.; краєвид Орфографічний словник української мови
- вид — У граматичній стилістиці дієслівна категорія, що завдяки своїй семантиці і формотворенню має багату палітру стилістичних відтінків, які відображають різні способи протікання дії: миттєва дія, початкова, тривала, багатократна, завершальна, результативна, підсилювальна, супровідна. Словник стилістичних термінів
- вид — Лице, обличчя, ур. лик, вул. ПИКА; (пейзаж) ЗСТ. краєвид, панорама; (у систематиці) тип, різновид, категорія, фр. форма; видочок, видик, видок. Словник синонімів Караванського
- вид — Рівень організації живої матерії, група особин, які займають певну територію (ареал) і вільно схрещуються. Від інших видів репродуктивно ізольований. Словник термінів з агрофітоценології
- вид — [вид] виду, м. (на) виеду, мн. видие, вид'іў Орфоепічний словник української мови
- вид — Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- вид — I -у, ч. 1》 Те саме, що обличчя. || рідко.Вигляд, зовнішність. 2》 на що і без додатка. Частина місцевості, яку видно; краєвид. На виду — так, що видно. II -у, ч. 1》 Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін.; тип. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вид — 1. гатунок, рід, див. розряд, сорт 2. це обличчя Словник чужослів Павло Штепа
- вид — ВИД¹, у, ч. 1. заст. Вигляд, зовнішність. Взяла на себе вид Енея, До Турна просто понеслась (І. Котляревський); Здалеку веселий вид має сільце (М. Коцюбинський); Княжа гора була з природи дуже оборонна .. На давніх малюнках вона має вид стіжка (І. Словник української мови у 20 томах
- вид — Видом сокіл, а голосом ворона. На вид гарний, але поганий чоловік. Поганому виду нема стиду. У лихої людини немає совісті. Приповідки або українсько-народня філософія
- вид — див. лице Словник синонімів Вусика
- вид — осн. одиниця у систематиці організмів; сукупність близько споріднених особин, які вільно між собою схрещуються; в лат. номенклатурі двочленна назва, напр., Pinus silvestris (сосна звичайна); поняття запровадив 1693 Дж. Рей. Універсальний словник-енциклопедія
- вид — а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). Фразеологічний словник української мови
- вид — (у логіці), див. вид і рід у логіці Філософський енциклопедичний словник
- вид — II. ВИД (група предметів, явищ, занять і т. ін., що виділяється за спільними ознаками), ТИП, РІЗНО́ВИД, РІЗНОВИ́ДНІСТЬ рідше. Серед розмаїтих видів зброї в нашій боротьбі за мир одною з перших треба назвати літературу (М. Словник синонімів української мови
- вид — Вид, ви́ду, -дові; ви́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вид — Вид, -ду м. 1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Ном. № 3167. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Ном. № 6314. Увесь вид кропивою пожалив. МВ. І. 63. 2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Шевч. 497. ум. видок, видочок. Словник української мови Грінченка