видаватися
ВИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ВИ́ДАТИСЯ, дамся, дасися, док.
1. Здаватися, сприйматися так чи інакше, таким чи інакшим.
Легенько-легенько я виповз із-під кожуха, але так, щоб він лежав так само і щоби здалека могло видаватися, що я лежу на місці (Фр., II, 1950, 24);
— Знаєте? Мені видається, що за нами стежать… (Ірчан, II, 1958, 14);
Запилена, вже жовта трава видавалася м’якою жаданою постіллю (Збан., Єдина, 1959, 276);
Він сам не знав, як до того прийшло, що Маланка видалась йому найкращою дівкою, яку коли-небудь бачив (Кобр., Вибр., 1954, 191);
Очі її, звернені саме на мене, сіяли фосфоричним світлом якимсь і видалися мені незвичайно великі… (Коб., І, 1956, 533).
2. Бувати, траплятися.
Ночі видавались теплі (Шиян, Баланда, 1957, 60);
Відтоді в неділю чи в свято, чи так видалась вільна година — Гнат щезав з хати (Коцюб., І, 1955, 27);
Зима видалась люта, море біля берегів замерзло, степи замело снігом (Дмит., Наречена, 1959, 14).
3. Виступати наперед порівняно з чим-небудь.
Марина була чорнява.. Лице в неї було довгеньке, внизу гостре і видавалось вперед (Н.-Лев., І, 1956, 76);
Накриття ховало темну безодню, з боків якої видавалися залізні рейки (Досв., Вибр., 1959, 323);
Як та сокирка, видалась вона [борода] вперед (Мирний, II, 1954, 150);
// тільки недок., перен. Виділятися, відрізнятися чим-небудь, бути помітним завдяки якійсь властивості, характерній рисі.
Видавались з маси співу такі чисті та дужі голоси, котрі зробили б честь сцені у великих театрах (Н.-Лев., II, 1956, 403);
[Панна Ромця:] Щось орлине, сміливе видається в ньому (Вас., III, 1960, 200).
4. тільки недок. Друкуючись, виходити в світ.
Він же ["Другий вінок"] таки буде видаватися і то не в довгому часі, як тільки збереться матеріал (Л. Укр., V, 1956, 44);
На Україні "Маніфест Комуністичної партії" видавався українською мовою багато разів і великими тиражами (Вісник АН, 1, 1957, 42).
5. розм. Виходити заміж.
Дарочка бачила таке гільце у сусідів, коли їхня дівка видавалася заміж (Панч, Гарні хлопці, 1959, 60);
І стали за нею упадати хлопці, навіть із сусіднього села,.. а Мотря, на диво усім, видалася за Трохима Війтенка (Панч, В дорозі, 1959, 189).
6. тільки недок. Пас. до видава́ти.
В одному місці на боротьбу [з філоксерою] видавались усі гроші, в другому філоксера спокійно жерла виноградники (Коцюб., І, 1955, 223).
Значення в інших словниках
- видаватися — видава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- видаватися — Здаватися, видітися, уявлятися, сприйматися; (з чого) вирізнятися, випинатися, витикатися, виступати; (з лінії) виставлятися; (- книжки) виходити у світ; (заміж) виходити, віддаватися. Словник синонімів Караванського
- видаватися — -даюся, -даєшся, недок., видатися, -дамся, -дасися, док. 1》 Здаватися, сприйматися так чи інакше, таким чи інакшим. 2》 Бувати, траплятися. 3》 Виступати наперед порівняно з чим-небудь. || тільки недок., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видаватися — ВИДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся, недок., ВИ́ДАТИСЯ, амся, асися, док. 1. Здаватися, сприйматися так чи інакше, таким чи інакшим. Легенько-легенько я виповз із-під кожуха, але так, щоб він лежав так само і щоби здалека могло видаватися, що я лежу на місці (І. Словник української мови у 20 томах
- видаватися — див. висувати Словник синонімів Вусика
- видаватися — ВИДАВА́ТИСЯ (з'являтися друком), ДРУКУВА́ТИСЯ, ВИХО́ДИТИ, ПУБЛІКУВА́ТИСЯ. — Док.: ви́йти. Засилаю до Вас запросини до "Рідного Краю", що має видаватися в Полтаві (Панас Мирний); В Києві вийшла повість Левицького "Не той став"... Словник синонімів української мови
- видаватися — Видаватися, -даюся, -єшся сов. в. видатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Выдаваться, выдаться, отпускаться. 2) Выходить, выйти замужъ. Нещаслива та година, шо видалася дівчина, такого мужа дістала, шо всю волю свою мала. Гол. I. 250. 3) Издаваться, издаться. Словник української мови Грінченка