видимий
ВИ́ДИ́МИЙ, ви́ди́ма, ви́ди́ме. Який можна бачити, осягнути зором.
Налила собі [Маріора] скляночку й вихилила з видимим задоволенням (Коцюб., І, 1955, 281);
Ніяких видимих змін, все звичне, непорушне, — і кореневище старої верби..; і човен, прип’ятий іржавим ланцюгом до забитого кимось у грунт уламка залізничної рейки, і торішній курінь на березі (Руд., Остання шабля, 1959, 50);
Провела [Дарина] пальцями по очах і посміхнулася крізь іще не видимі сльози (Стельмах, І, 1962, 489);
// Який можна зрозуміти, відчути.
Вітчимові було соромно перед Іваном за видиму скупість і зажерливість мачухи (Кол., Терен.., 1959, 32).
◊ Ви́ди́ма річ — вставне словосполучення, що вживається у знач., близькому до безсумнівно, очевидно.
Видима річ, що реалізм нашого фольклору — реалізм соціалістичний (Рильський, III, 1956, 151);
Ви́ди́ма смерть — неминуча, очевидна загибель, яку видно наперед.
[Долон:] Ні, скажу по правді, не міг би я послухати тебе, хоч би ти смерть видиму віщувала (Л. Укр., II, 1951, 270);
А дуже Вовкові не хочеться умерти (Бо ще він не нажився, бач!), А гірше од людей — од видимої смерти… (Гл., Вибр., 1957, 31).
Значення в інших словниках
- видимий — ви́ди́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- видимий — Явний, очевидний, неприхований, ур. зримий; (- зміну) наочний, відчутний; (- смерть) неминучий. Словник синонімів Караванського
- видимий — [видиемией і виедимией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
- видимий — видима, видиме. Якого можна бачити, осягнути зором. || Якого можна зрозуміти, відчути. Видима річ — вставне словосполучення, що вживається у знач., близькому до безперечно, очевидно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видимий — Бачений, добачений, зобачений, зримий, озорий, див. явний Словник чужослів Павло Штепа
- видимий — ВИ́ДИ́МИЙ, ви́ди́ма, ви́ди́ме. Якого можна бачити, осягнути зором. Ніяких видимих змін, все звичне, непорушне, – і кореневище старої верби.. Словник української мови у 20 томах
- видимий — ви́димий: ◊ видима смерть → смерть Лексикон львівський: поважно і на жарт
- видимий — див. явний Словник синонімів Вусика
- видимий — ясна́ (ви́ди́ма) річ. Очевидно, безумовно, без сумніву, зрозуміло. Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт… Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Г. Фразеологічний словник української мови
- видимий — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- видимий — Види́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видимий — Видимий, -а, -е Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295. Словник української мови Грінченка