видовбування
ВИДО́ВБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. видо́вбувати 1, 2.
Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (Фр., VIII, 1952, 414).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видовбування — видо́вбування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видовбування — -я, с. Дія за знач. видовбувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- видовбування — ВИДО́ВБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. видо́вбувати 1, 2. Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (І. Словник української мови у 20 томах