1. Словник української мови у 20 томах

видовбування

ВИДО́ВБУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. видо́вбувати 1, 2.

Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (І. Франко);

До раціону більшості приматів входять також комахи – мавпочки вдаються до видовбування таких “делікатесів” з-під деревної кори за допомогою власних пальців або паличок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видовбування — видо́вбування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. видовбування — -я, с. Дія за знач. видовбувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видовбування — ВИДО́ВБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. видо́вбувати 1, 2. Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (Фр., VIII, 1952, 414). Словник української мови в 11 томах