видовбувати
ВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДОВБАТИ, аю, аєш, діал. ВИ́ДОВБТИ, бу, беш, док., що.
1. Довбаючи, робити заглибину або отвір у чому-небудь.
Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко);
Вояки вийшли на гору, видовбали яму на краю гори (С. Чорнобривець);
Сніг .. здається рідним, тільки він здатен вирятувати від людей і доріг, особливо якщо видовбеш собі печеру й сидітимеш на дні крижаного, покропленого водою з віника, льоху (Є. Пашковський).
2. Довбаючи, виймати, витягати що-небудь звідкись.
Дятлові доводиться дерево дзьобом колупати і з-під кори комах видовбувати (О. Копиленко);
Видовбали, нарешті, в один із сонячних весняних днів і ми [в'язні] ту першу заповітну цеглину (Ю. Збанацький).
3. діал., рідко. Те саме, що викльо́вувати.
– У неприятеля є й орли, і шуліки, і всяка погана птиця; як будемо йти вроздріб, готові нам очі видовбувати (І. Франко);
Ворон ворону ока не видовбає (Номис).
Значення в інших словниках
- видовбувати — видо́вбувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- видовбувати — -ую, -уєш, недок., видовбати, -аю, -аєш і діал. видовбти, -бу, -беш, док., перех. 1》 Довбаючи, робити заглибину або отвір у чому-небудь. 2》 Довбаючи, виймати, витягати що-небудь звідкись. 3》 діал. Видзьобувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видовбувати — ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити. Словник синонімів української мови
- видовбувати — ВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДОВБАТИ, аю, аєш і діал. ВИ́ДОВБТИ, бу, беш, док., перех. 1. Довбаючи, робити заглибину або отвір в чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
- видовбувати — Видовбувати, -бую, -єш сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953. Словник української мови Грінченка