1. Словник синонімів української мови

видовбувати

ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити. Санітари кинулися до них (поранених), щоб занести до глибокої печери, яку матроси давно видовбали в кам'яній скелі (В. Кучер); На Дону хтось б'є ломом лід, мабуть, вирубує ополонку для худоби (Григорій Тютюнник); Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скелі (І. Франко); Подорожні подалися до темної печери, котру вижолобила вода в стрімкій стіні яру (І. Франко).

ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док.: довбну́ти, продовба́ти (продовбти́), роздовба́ти (роздовбти́ діал.), продлу́бати, дзю́бну́ти, ви́довбати. Земля була мерзла, кам'яниста, довелося довбати її ломом, кетменями, а іноді й рубати сокирами (З. Тулуб); Крізь півморок шахти душний, Не жалівши сили рук, Довбемо граніт бездушний (П. Грабовський); Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Я. Баш); Попросила (Орися) не колупати ножиками столів.., не длубати кору на деревах (Л. Юхвід); Чую, що коли дзюбну ще раз порядно у дно ями, то готова відразу кип'ячка бухнути (І. Франко); Крапель падіння продовбує камінь (переклад М. Зерова); У вузькому окопчику, що його вони видовбали і викопали за ніч, було тісно (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видовбувати — видо́вбувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. видовбувати — -ую, -уєш, недок., видовбати, -аю, -аєш і діал. видовбти, -бу, -беш, док., перех. 1》 Довбаючи, робити заглибину або отвір у чому-небудь. 2》 Довбаючи, виймати, витягати що-небудь звідкись. 3》 діал. Видзьобувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видовбувати — ВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДОВБАТИ, аю, аєш, діал. ВИ́ДОВБТИ, бу, беш, док., що. 1. Довбаючи, робити заглибину або отвір у чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. видовбувати — ВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДОВБАТИ, аю, аєш і діал. ВИ́ДОВБТИ, бу, беш, док., перех. 1. Довбаючи, робити заглибину або отвір в чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. видовбувати — Видовбувати, -бую, -єш сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953. Словник української мови Грінченка