видрукувати
ВИ́ДРУКУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до друкува́ти.
Чи можна хоч скільки примірників [зб. "Думи і мрії"] видрукувати на тоншому [папері]? (Л. Укр., V, 1956, 280);
— Так от, хлопче, нам з тобою треба зредагувати листівки… і ще цієї ночі мусиш видрукувати (Вільде, Сестри.., 1958, 248);
Малечко згодом прагнув стати професором. Він навіть видрукував велику статтю про фольклор і побут іранської країни (Досв., Вибр., 1959, 204);
Перший вірш мій видрукувала лубенська газета (Донч., VI, 1957, 581);
А що знімалися і на кольорову плівку, то кілька найкращих кадрів віддали у фотоательє видрукувати на кольоровому папері (Грим., Подробиці.., 1956, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видрукувати — ви́друкувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- видрукувати — -ую, -уєш, перех. Док. до друкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видрукувати — ВИ́ДРУКУВАТИ див. видруко́вувати. Словник української мови у 20 томах
- видрукувати — ДРУКУВА́ТИ (на друкарській машинці), СТУ́КАТИ розм., НАСТУ́КУВАТИ розм. — Док.: надрукува́ти, ви́друкувати, насту́кати. Вдень вона друкує у конторі зведення про нафтовий видобуток (О. Донченко); Їй літери тремтіли в очах і в голові. О радість юна, де ти?.. Все на машинці стукай (В. Сосюра). Словник синонімів української мови
- видрукувати — Ви́друкувати, -кую, -куєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видрукувати — Ви́друкувати, -кую, -єш гл. Отпечатать. Иногда неправильно: видрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6. Словник української мови Грінченка