1. Словник української мови в 11 томах

вижебрувати

ВИЖЕ́БРУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЖЕБРАТИ, аю, аєш, док., перех. Жебраючи, випрохувати що-небудь.

Бідна ходачка, коли верталася до своїх дітей, впала в болото і поваляла хліб і муку, що вижебрала (Калин, Закарп. казки, 1955, 38);

*Образно. — Радше помремо всі в чеснім бою, ніж так вижебрувати життя (Фр., IV, 1950, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижебрувати — виже́брувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вижебрувати — -ую, -уєш, недок., вижебрати, -аю, -аєш, док., перех. Жебраючи, випрохувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижебрувати — ВИЖЕ́БРУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЖЕБРАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Жебраючи, випрохувати що-небудь. Яму копав сільський жебрак, тезко небіжчика, бо також Гринько. Його прозвали Книшем, бо вижебрав не один книш (Л. Словник української мови у 20 томах