визига
ВИЗИ́ГА, и, ж. Спинна струна осетрових риб, що вживається як їжа.
Осетра, білугу і севрюгу обробляють однаково: одрубують голову з грудними плавниками, зрізують нижні плавники.. і виймають визигу (Технол. пригот. їжі, 1957, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визига — визи́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- визига — -и, ж. Спинна струна осетрових риб, що вживається як їжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визига — ВИЗИ́ГА, и, ж. Продукт із спинної струни (хорди) великих (перев. осетрових) риб. Осетра, білугу і севрюгу обробляють однаково: одрубують голову з грудними плавцями, зрізують нижні плавці і виймають визигу (з наук.-попул. літ.); Пиріг із визигою. Словник української мови у 20 томах
- визига — див. крикливий Словник синонімів Вусика