1. Словник української мови в 11 томах

виканючування

ВИКАНЮ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виканю́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виканючування — виканю́чування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виканючування — -я, с., розм. Дія за знач. виканючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виканючування — ВИКАНЮ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виканю́чувати. Справжня багатовекторність зовнішньої політики – це не “багатопродажність”, не виканючування кредитів чи інвестицій, а проштовхування інтересів своєї країни на чужих територіях (з газ.). Словник української мови у 20 томах