виканючування

виканю́чування

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виканючування — -я, с., розм. Дія за знач. виканючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виканючування — ВИКАНЮ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виканю́чувати. Справжня багатовекторність зовнішньої політики – це не “багатопродажність”, не виканючування кредитів чи інвестицій, а проштовхування інтересів своєї країни на чужих територіях (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. виканючування — ВИКАНЮ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виканю́чувати. Словник української мови в 11 томах