1. Орфографічний словник української мови

виканючити

ви́канючити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виканючити — див. виканючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виканючити — ВИ́КАНЮЧИТИ див. виканю́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. виканючити — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. виканючити — ВИ́КАНЮЧИТИ див. виканю́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. виканючити — Ви́канючити, -чу, -чиш гл. Выклянчить. Так ви ж не виканючите! Ном. № 4580. Словник української мови Грінченка