викачуватися

ВИКА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Довго лежати після сну, повертатися з боку на бік (про людину).

— А чого ж ви так довго спите та викачуєтесь на соломі? (Н.-Лев., III, 1956, 119);

Виспляться [хлопці], викачаються (Мирний, II, 1954, 160);

// Розминатися, качаючись по землі (про тварин).

Кінь викачався (Сл. Гр.).

2. Качаючись по чому-небудь, забруднюватися, вбиратися в щось.

Та все це не бентежило Гриця, і він так само завзято, як Петро, залазив у найглибший сніг і викачувався в ньому (Юхвід, Оля, 1959, 96).

3. тільки недок. Пас. до вика́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викачуватися — вика́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викачуватися — -уюся, -уєшся, недок., викачатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Довго лежати після сну, повертатися з боку на бік (про людину). 2》 Качаючись по чому-небудь, забруднюватися, вбиратися в щось. 3》 тільки недок. Пас. до викачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викачуватися — ВИКА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАЧАТИСЯ, чаюся, чаєшся, док. 1. Довго лежати після сну, повертатися з боку на бік (про людину). – А чого ж ви так довго спите та викачуєтесь на соломі? (І. Словник української мови у 20 томах