викладач
ВИКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки в учбових закладах.
Згадав Іван учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21);
В приймальні сиділи молоді й старі ректори багатьох університетів.., викладачі й професори (Кучер, Трудна любов, 1960, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викладач — виклада́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- викладач — Педагог, учитель, інструктор, г. професор; викладовець. Словник синонімів Караванського
- викладач — [виекладач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
- викладач — -а, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки в навчальних закладах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викладач — ВИКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки, заняття (перев. у середніх спеціальних або вищих навчальних закладах). Згадав Іван учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів (В. Словник української мови у 20 томах
- викладач — УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Словник синонімів української мови