викладач

УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; — Моя дочка Анеля, — говорить пан Адам. — Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль — мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). — Пор. 1. вихова́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викладач — виклада́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. викладач — Педагог, учитель, інструктор, г. професор; викладовець. Словник синонімів Караванського
  3. викладач — [виекладач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
  4. викладач — -а, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки в навчальних закладах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. викладач — ВИКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки, заняття (перев. у середніх спеціальних або вищих навчальних закладах). Згадав Іван учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів (В. Словник української мови у 20 томах
  6. викладач — ВИКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки в учбових закладах. Згадав Іван учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21)... Словник української мови в 11 томах