1. Словник української мови в 11 томах

виковзаний

ВИ́КОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ковзати.

Дорога до нього [степу], виковзана тисячами полозків, яскраво поблискувала пресованим снігом (Епік, Тв., 1958, 29);

Тарас так задумався, що не помітив, як ступив на виковзану дітьми доріжку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виковзаний — ви́ковзаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виковзаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виковзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виковзаний — ВИ́КОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́ковзати. Дорога до нього [степу], виковзана тисячами полозків, яскраво поблискувала пресованим снігом (Г. Епік); Тарас так задумався, що не помітив, як ступив на виковзану дітьми доріжку (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах