1. Словник української мови в 11 томах

виключність

ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. ви́ключний 1.

Всяка однобічність і виключність уже заважає повному додержанню правди художником (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 57);

Деякі з них [шкіл] претендують на гегемонію, на виключність в оновленні "визволеного мистецтва" (Еллан, II, 1958, 72).

2. Те саме, що винятко́вість 2.

Стара класова виключність зникає (Іст. УРСР, II, 1957, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виключність — ви́ключність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виключність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. виключний 1). 2》 Те саме, що винятковість 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виключність — ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ви́ключний. Із факту надання судну національності та права на прапор випливає виключність юрисдикції держави, прапор якої несе судно у відкритому морі (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  4. виключність — ВИНЯТКО́ВІСТЬ (зверхність, відособленість, що ґрунтується на нібито наявності в кого-, чого-небудь переваги, вищості), ВИ́КЛЮЧНІСТЬ, ПРИВІЛЕЙО́ВАНІСТЬ. Словник синонімів української мови