викопний

ВИКОПНИ́Й, а́, е́. Належний до минулих геологічних епох, який викопується з надр землі.

Відомо, що вже стародавні греки, вивчаючи рештки викопних тварин, пробували самі тлумачити знахідки окам’янілостей (Наука.., 7, 1958, 48);

Викопні грунти; Викопні організми.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викопний — У чому відмінність між словами викопний і викопаний? Перше з них прикметник, а друге – дієприкметник. Та головне – ці слова не взаємозамінні. Викопний – належний до минулих геологічних епох. Викопні організми. Викопаний (від викопати) – видобутий із землі, з-під снігу і подібне. Викопаний корч. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. викопний — викопни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. викопний — П. доісторичний, прадавній, прастарий, архістарий. Словник синонімів Караванського
  4. викопний — -а, -е. Належний до минулих геологічних епох, який викопується з надр землі. Викопні ґрунти. Викопні організми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. викопний — ВИКОПНИ́Й, а́, е́. 1. Який добувається з надр землі (про руди, мінерали і т. ін.). В Україні розміщені великі поклади самородної сірки, кухонної та калійної солей, цементної сировини і ряду інших цінних викопних ресурсів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах