викоханий
ВИ́КОХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кохати.
Викохана до десяти літ, як паненя, вона не знала, де, що і як береться (Мирний, IV, 1955, 32);
*Образно. Неозорі колгоспні лани, — і озимі, і ярі, — лежать колгоспною любов’ю викохані, сонцем упиваються… (Вишня, І, 1956, 371).
2. у знач. прикм. Який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду.
Десь з кутка озирнувся [Острозький] — біла, викохана борода його тріпонулася, горіли в гніві сховані в бровах очі (Ле, Наливайко, 1957, 122);
Тодоска.. викоханими руками розставляє рожево-жовті глиняні полумиски з підсмаженими в’юнами (Стельмах, Хліб.., 1959, 86).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викоханий — ви́коханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- викоханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викохати. 2》 у знач. прикм. Який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викоханий — ВИ́КОХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́кохати. Викохана до десяти літ, як паненя, вона не знала, де, що і як береться (Панас Мирний); // ви́кохано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- викоханий — I вигодуваний, випестуваний, випещений, виплеканий, вирощений, вихований (про дитину), злеліяний II див. гладкий Словник синонімів Вусика
- викоханий — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови
- викоханий — Ви́коханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)