викоханий

ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Нечуй-Левицький); Правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (З. Тулуб); По виплеканому обличчю Раусліта.. проходить трохи здивована посмішка (В. Собко); Добродій Олесь думав, гладячи раз по раз гарною рукою свою плекану бороду (О. Кобилянська); Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку (Ф. Бурлака); Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викоханий — ви́коханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викоханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викохати. 2》 у знач. прикм. Який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викоханий — ВИ́КОХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́кохати. Викохана до десяти літ, як паненя, вона не знала, де, що і як береться (Панас Мирний); // ви́кохано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. викоханий — I вигодуваний, випестуваний, випещений, виплеканий, вирощений, вихований (про дитину), злеліяний II див. гладкий Словник синонімів Вусика
  5. викоханий — Ви́коханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. викоханий — ВИ́КОХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кохати. Викохана до десяти літ, як паненя, вона не знала, де, що і як береться (Мирний, IV, 1955, 32); *Образно. Словник української мови в 11 томах