1. Словник української мови в 11 томах

викрадання

ВИКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викрада́ти.

— Доведеться мати справу з судом за викрадання хлопчика (Тулуб, Людолови, І, 1957, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрадання — викрада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викрадання — -я, с. Дія за знач. викрадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрадання — ВИКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. викрада́ти. – Та ще яке кохання! З тіканням, викраданням, погонями, самоотруєнням (В. Винниченко); – Доведеться мати справу з судом за викрадання хлопчика (З. Тулуб); Гомер саме Гарпії приписував викрадання людей, які пропадали безвісти (В. Шкляр). Словник української мови у 20 томах