викривлятися
ВИКРИВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КРИВИТИСЯ, иться; мн. ви́кривляться; док.
1. Робитися нерівним, кривим.
Найбільша шкода від грушевої медяниці в тому, що пошкоджені паростки викривляються, погано розвиваються й навіть усихають (Шкідн. поля.., 1949, 32);
// Набувати неприродного вигляду (про обличчя, його риси і т. ін.).
Губи в Петушека погордливо викривились. Він спробував розсміятися (Шовк., Інженери, 1956, 134).
2. перен. Робити неприродні рухи тілом, робити гримаси і т. ін.
3. тільки недок. Пас. до викривля́ти.
Політ яскравого метеора.. іноді залишає на небі світлу смугу — метеорний слід. Він швидко викривляється повітряними течіями (Наука.., 11, 1963, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викривлятися — викривля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викривлятися — -яється, недок., викривитися, -иться; мн. викривляться; док. 1》 Робитися нерівним, кривим. || Набувати неприродного вигляду (про обличчя, його риси і т. ін.). 2》 перен. Робити неприродні рухи тілом, робити гримаси і т. ін. 3》 тільки недок. Пас. до викривляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викривлятися — ВИКРИВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КРИВИТИСЯ, виться; мн. ви́кривляться; док. 1. Робитися нерівним, кривим. Найбільша шкода від грушевої медяниці в тому, що пошкоджені паростки викривляються, погано розвиваються й навіть усихають (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- викривлятися — КРИВИ́ТИСЯ (ставати кривим, згинатися), ВИКРИВЛЯ́ТИСЯ, СКРИ́ВЛЮВАТИСЯ (СКРИВЛЯ́ТИСЯ), КОЦЮ́РБИТИСЯ розм. (дуже гнутися, скручуватися). — Док.: скриви́тися, ви́кривитися, скоцю́рбитися. Словник синонімів української мови