1. Словник української мови в 11 томах

викривляти

ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., перех.

1. Робити що-небудь нерівним, кривим.

Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (Астр., 1956, 67);

// Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.

Вони [гості] навперебій почали лякати дитину, роблячи страшні очі, викривляючи обличчя, вискалюючи зуби (Донч., III, 1956, 19);

В темній маленькій кімнатці лежить на нужденній постелі старий чоловік із шляхетними рисами лиця, котрі викривила страшна хвороба (Кобр., Вибр., 1954, 101);

Вона, не поглянувши на мене, викривила погірдливо уста (Коб., III, 1956, 28).

2. перен. Перекручувати, спотворювати, показувати у неправильному вигляді.

Ленінові було чуже мистецтво, яке прикрашає, викривляє дійсність (Мист., 2, 1955, 4);

— Не я показала школярів у кривому дзеркалі, а, критик, як криве дзеркало, викривив мій твір (Донч., V, 1957, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривляти — (робити щось нерівним) скривлювати, перекривляти, (риси обличчя) перекошувати, скособочувати, (про думки) перекручувати, спотворювати. Словник синонімів Полюги
  2. викривляти — викривля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. викривляти — -яю, -яєш, недок., викривити, -влю, -виш; мн. викривлять; док., перех. 1》 Робити що-небудь нерівним, кривим. || Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін. 2》 перен. Перекручувати, спотворювати, показувати у неправильному вигляді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., що. 1. Робити що-небудь нерівним, кривим. Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (з навч. літ.); // Перекошувати в гримасі обличчя, рот, губи. Словник української мови у 20 томах
  5. викривляти — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  6. викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  7. викривляти — Викривля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить. Словник української мови Грінченка