викривляти

ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док.: ви́кривити, скриви́ти, покриви́ти, перекриви́ти, перекоси́ти, скрути́ти, покрути́ти, покарлю́чити розм. Знали б ви, як я виводив букви, як старався, щоб не викривити рядки (С. Олійник); Старий віл борозни не скривить (прислів'я); Дивляться: чоловік.. рівне (дерево) кривить (казка); Максимові подобалося дражнити її, перекривляючи обличчя, показуючи язика (В. Козаченко); Один вагон сплющило, як консервну банку, перекосило двері й вікна (Григорій Тютюнник); Пошлють биків поганяти — борозну скрутить (Григорій Тютюнник); Роки, весняна вільгість.. спочатку покрутили руки, а потім і ноги старого (М. Стельмах); Коли одна з них (вогняних гір) падала, друга підхоплювала її, здіймалась догори й бистро ламала лінію блискучих визубнів (М. Коцюбинський).

ВИКРИВЛЯ́ТИ (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКО́ШУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, СКОСОБО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́кривити, перекриви́ти, скриви́ти, перекоси́ти, скоси́ти, спотво́рити, скособо́чити рідше. Вона.. викривила погірдливо уста, ніби всміхаючися (О. Кобилянська); Перекривлював (Краньцовський) лице на всілякі способи (Лесь Мартович); Гірка посмішка перекривила Гнатове обличчя (П. Панч); Савка.. скривив презирливо губи (Д. Ткач); Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (І. Ле); Крадькома скосив (Плачинда) очі (М. Стельмах); Горпина ще раз смикнула Коржа і в ту ж мить відскочила, побачивши, як скажена лють спотворила його риси (З. Тулуб); Вона побіліла, скособочила вид, очі, поставу й ледве промовила: — Чого ви? Я не знаю вас (М. Стельмах).

ВИКРИВЛЯ́ТИ (подавати, показувати що-небудь у неправильному, перекрученому вигляді), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ, ПІДТАСО́ВУВАТИ (перев. про ідею, факти); ВУЛЬГАРИЗУВА́ТИ (пояснюючи спрощено, примітивно, викривляти зміст чого-небудь). — Док.: ви́кривити, перекрути́ти, спотво́рити, зні́вечити, поні́вечити, підтасува́ти, вульгаризува́ти. Не можна ні прикрашати, ні викривляти дійсність (з журналу); Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (С. Васильченко); Воно (епігонство) нівечить не тільки форму, але й зміст, стає на заваді творчому зростанню молодих авторів (з газети); Відомо, що нечесна людина.. завжди підтасовує й перекручує факти (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривляти — (робити щось нерівним) скривлювати, перекривляти, (риси обличчя) перекошувати, скособочувати, (про думки) перекручувати, спотворювати. Словник синонімів Полюги
  2. викривляти — викривля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. викривляти — -яю, -яєш, недок., викривити, -влю, -виш; мн. викривлять; док., перех. 1》 Робити що-небудь нерівним, кривим. || Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін. 2》 перен. Перекручувати, спотворювати, показувати у неправильному вигляді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., що. 1. Робити що-небудь нерівним, кривим. Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (з навч. літ.); // Перекошувати в гримасі обличчя, рот, губи. Словник української мови у 20 томах
  5. викривляти — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  6. викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., перех. 1. Робити що-небудь нерівним, кривим. Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (Астр. Словник української мови в 11 томах
  7. викривляти — Викривля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить. Словник української мови Грінченка