викривляти
ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., що.
1. Робити що-небудь нерівним, кривим.
Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (з навч. літ.);
// Перекошувати в гримасі обличчя, рот, губи.
Вони [гості] навперебій почали лякати дитину, роблячи страшні очі, викривляючи обличчя, вискалюючи зуби (О. Донченко);
В темній маленькій кімнатці лежить на нужденній постелі старий чоловік із шляхетними рисами лиця, котрі викривила страшна хвороба (Н. Кобринська);
Вона, не поглянувши на мене, викривила погірдливо уста (О. Кобилянська).
2. перен. Перекручувати, спотворювати, показувати, подавати в неправильному вигляді.
Хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих (Біблія. Пер. І. Огієнка);
– Не я показала школярів у кривому дзеркалі, а критик, як криве дзеркало, викривив мій твір (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- викривляти — (робити щось нерівним) скривлювати, перекривляти, (риси обличчя) перекошувати, скособочувати, (про думки) перекручувати, спотворювати. Словник синонімів Полюги
- викривляти — викривля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викривляти — -яю, -яєш, недок., викривити, -влю, -виш; мн. викривлять; док., перех. 1》 Робити що-небудь нерівним, кривим. || Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін. 2》 перен. Перекручувати, спотворювати, показувати у неправильному вигляді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викривляти — див. обманювати Словник синонімів Вусика
- викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- викривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́КРИВИТИ, влю, виш; мн. ви́кривлять; док., перех. 1. Робити що-небудь нерівним, кривим. Дія тяжіння до Сонця весь час викривляє шляхи Землі і планет (Астр. Словник української мови в 11 томах
- викривляти — Викривля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить. Словник української мови Грінченка