1. Словник української мови в 11 томах

викроюватися

ВИКРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́КРОЇТИСЯ, їться, док.

1. Утворюватися внаслідок викроювання.

2. перен., розм. Виходити, ставатися.

Більш нічого Не викроїлося, і драму Глухими, темними рядами На смітник винесли (Шевч., ІІ, 1953, 281);

// Знаходитися внаслідок умілого використання.

Бажання — це чарівний винахідник, це кмітливий Хронос, який спритно, не встигнеш і озирнутися, підправить час, де треба притримає стрілку, протягне хвилинку, і, дивись, викроїлась ціла година (Коцюба, Нові береги, 1959, 364).

3. тільки недок. Пас. до викро́ювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викроюватися — викро́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викроюватися — -юється, недок., викроїтися, -їться, док. 1》 Утворюватися внаслідок викроювання. 2》 перен., розм. Виходити, ставатися. 3》 тільки недок. Пас. до викроювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викроюватися — ВИКРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́КРОЇТИСЯ, ться, док. 1. Отримуватися способом викроювання. Петрик із цікавістю спостерігав, як із простого шматка домашнього невибіленого полотна викроїлася сорочечка (із журн.). 2. перен., розм. Виходити, ставатися. Словник української мови у 20 томах