1. Словник української мови в 11 томах

викрут

ВИ́КРУТ, у, ч., розм.

1. Незвичайний звивистий рух.

Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти (Л. Укр., III, 1952, 464);

Вправи з м’ячем. Переводи м’яча під руку викрутом (Худ. гімнаст., 1958, 82).

2. Хитрий прийом, спритна дія.

Хто має викрути, не піде в некрути (Укр.. присл.., 1955, 20);

Хвилю вона думала, що весь той вступ — се тілько викрут закоханого чоловіка, фраза (Фр., II, 1950, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрут — ви́крут іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. викрут — див. ВИВЕРТ; Словник синонімів Караванського
  3. викрут — -у, ч., розм. 1》 Незвичайний звивистий рух. 2》 Хитрий прийом, спритна дія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викрут — ВИ́КРУТ, у, ч. 1. розм. Незвичайний звивистий рух. Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти (Леся Українка). 2. розм. Вигин, поворот. Словник української мови у 20 томах
  5. викрут — див. вигин; вир; жарт; лаз; хитрощі Словник синонімів Вусика
  6. викрут — ВИКРУТА́СИ перев. мн., розм. (примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його частин), ВИ́КРУТИ розм., ВИХИЛЯ́СИ розм., ОБЕРТА́СИ розм., рідко. Хлопець із дівчиною пішли в танок. З вихилясами й викрутасами вони зробили коло по залі (С. Словник синонімів української мови
  7. викрут — Ви́крут, -ту м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971. Словник української мови Грінченка