викручений
ВИ́КРУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин.ч. до ви́крутити 1-3.
Ледве тримаючись на ногах, як викручена ганчірка, Саїд Алі сідав у машину будівельного відділу (Ле, Міжгір’я, 1953, 201);
Василь устав зі своєї лави і, підтримуючи викручену руку, вийшов наперед (Скл., Карпати, II, 1954, 255).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викручений — ви́кручений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- викручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викрутити 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- викручений — ВИ́КРУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́крутити 1–3. Сила молодих дерев лежала викручена з землі, жалібно виставивши під холод осіннього неба ніжні обірвані корінці, перемішані з землею (Б. Словник української мови у 20 томах
- викручений — ви́кручений: ◊ ви́кручений як флєк (фля́ки) → фляк Лексикон львівський: поважно і на жарт
- викручений — як ви́кручена ганчі́рка. Дуже стомлений, знесилений. Ледве тримаючись на ногах, як викручена ганчірка, Саїд Алі сідав у машину будівельного відділу (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
- викручений — Ви́кручений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)