1. Словник української мови в 11 томах

викрутка

ВИ́КРУТКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що ви́крут 1.

[Xарько (сам):] Дивуюсь і своєму нещастю і хитромудрим викруткам моєї в’юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернуть на мене (Кроп., V, 1959, 593).

2. Інструмент для загвинчування і відгвинчування гвинтів.

Викрутка в руці слюсаря відразу опустилася вниз (Собко, Граніт, 1937, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрутка — ви́крутка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. викрутка — Відкрутка, г. шруботяг. Словник синонімів Караванського
  3. викрутка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що викрут 1). 2》 Інструмент для загвинчування і відгвинчування гвинтів. 3》 жарг. Алкогольний коктейль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викрутка — ВИ́КРУТКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що ви́крут 4. [Харько (сам):] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернуть на мене (М. Словник української мови у 20 томах
  5. викрутка — И, ж. Коктейль — горілка із соком. Терпіти не можу викрутки: краще пити чисту горілку. Словник сучасного українського сленгу
  6. викрутка — ВИ́КРУТКА (інструмент для закручування та відкручування гвинтів), ВІДКРУ́ТКА рідше. З усіх кишень засмальцьованого комбінезона стирчали гаєчні ключі, викрутки та плоскогубці (С. Голованівський); Позубив відкрутку для великих шурупів (І. Сенченко). Словник синонімів української мови
  7. викрутка — Ви́крутка, -ки ж. Увертка. Словник української мови Грінченка