викутий
ВИ́КУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кути.
Київ.. Стоїть твоя слава велика, як райдуга, викута в горні (Мал., II, 1956, 20);
Вона [Ольга] стояла на тлі темного вечора, наче викута із щирого золота (Дмит., Обпалені.., 1962, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викутий — ви́кутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- викутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викутий — ВИ́КУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кути. У більшій залі храму стояла величезна статуя богині Афіни, заввишки 11 метрів, її обличчя, руки і ноги були зроблені зі слонової кістки, а одяг викутий зі щирого золота (із журн.); * Образно. Київ .. Словник української мови у 20 томах
- викутий — Ви́куваний і ви́кутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)