1. Словник української мови у 20 томах

викутий

ВИ́КУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́кути.

У більшій залі храму стояла величезна статуя богині Афіни, заввишки 11 метрів, її обличчя, руки і ноги були зроблені зі слонової кістки, а одяг викутий зі щирого золота (із журн.);

* Образно. Київ .. Стоїть твоя слава велика, як райдуга, викута в горні (А. Малишко);

* У порівн. Вона [Ольга] стояла на тлі темного вечора, наче викута із щирого золота (Л. Дмитерко);

// ви́куто, безос. пред.

Не викуто ще такого меча, щоб ним можна було подужати велетня та його псів (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викутий — ви́кутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викутий — Ви́куваний і ви́кутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. викутий — ВИ́КУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кути. Київ.. Стоїть твоя слава велика, як райдуга, викута в горні (Мал., II, 1956, 20); Вона [Ольга] стояла на тлі темного вечора, наче викута із щирого золота (Дмит., Обпалені.., 1962, 16). Словник української мови в 11 томах