1. Словник української мови в 11 томах

вилущуватися

ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛУЩИТИСЯ, иться, док.

1. Випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи.

Тихо журиться достигле жито. І хоч воно панське, та серце мужицьке щемить, стискається, а рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (Стельмах, І, 1962, 562).

2. тільки недок. Пас. до вилу́щувати 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилущуватися — вилу́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилущуватися — -ується, недок., вилущитися, -иться, док. 1》 Випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи. 2》 тільки недок. Пас. до вилущувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилущуватися — ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЛУЩИТИСЯ, иться, док. 1. Випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи. Тихо журиться достигле жито. І хоч воно панське, та серце мужицьке щемить, стискається, а рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вилущуватися — ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ (випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи, качана, стручка), ЛУ́ЩИТИСЯ, ВИТЕРЕ́БЛЮВАТИСЯ (також про качани, стручки тощо — ставати порожніми). — Док.: ви́лущитися, ви́теребитися. Рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (М. Словник синонімів української мови