вильоти
ВИЛЬО́ТИ, ів, мн. Відкидні рукава старовинного одягу.
Виголивсь запорожець, одяг червоний жупан з вильотами (Стор., І, 1957, 146);
На йому жупан шовковий, Пояс в золоті повис, Кармазинові вильоти, В дорогій оправі спис (Щог., Поезії, 1958, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вильоти — вильо́ти множинний іменник викидні рукава одягу Орфографічний словник української мови
- вильоти — -ів, мн. Відкидні рукава старовинного одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вильоти — ВИЛЬО́ТИ, ів, мн., заст. Відкидні рукави старовинного одягу. Попереду всiх, на вороному конi, їхав у червоному жупанi, з широкими вильотами, сам Нечай (А. Словник української мови у 20 томах
- вильоти — Вильо́ти, -льо́тів, -льо́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вильоти — Вильоти, -тів м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита? Мет. 468. Словник української мови Грінченка