вильоти
ВИЛЬО́ТИ, ів, мн., заст.
Відкидні рукави старовинного одягу.
Попереду всiх, на вороному конi, їхав у червоному жупанi, з широкими вильотами, сам Нечай (А. Кащенко);
В Орисиній уяві раптом виріс бравий, як намальований, січовий лицар у дорогому червоному жупані з вильотами (С. Черкасенко);
Ще й які жупани – гаптовані, з заковрашами, широкими вильотами, руки козаки висувають у роздери, а довгі рукави позав'язувані ззаду й висять, неначе крила (Ю. Мушкетик);
Кунтуш шився з дорогого кольорового сукна, з великими прорізами для рук і довгими “фальшивими” рукавами (вильотами), які перекидали через плечі на спину (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вильоти — вильо́ти множинний іменник викидні рукава одягу Орфографічний словник української мови
- вильоти — -ів, мн. Відкидні рукава старовинного одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вильоти — Вильо́ти, -льо́тів, -льо́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вильоти — ВИЛЬО́ТИ, ів, мн. Відкидні рукава старовинного одягу. Виголивсь запорожець, одяг червоний жупан з вильотами (Стор., І, 1957, 146); На йому жупан шовковий, Пояс в золоті повис, Кармазинові вильоти, В дорогій оправі спис (Щог., Поезії, 1958, 252). Словник української мови в 11 томах
- вильоти — Вильоти, -тів м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита? Мет. 468. Словник української мови Грінченка